Схильний сердитися, гніватися, злий, лихий, лютий.
-а, -е. 1) Схильний сердитися, гніватися (про людину); гнівливий. || Власт. такій людині. Сердита вдача. || Злий, лютий (про тварин). 2) Який сердиться на кого-, що-небудь, який перебуває у стані гніву, роздратування; гнівний. || у значенні іменника серди́тий, -того, чоловічий рід; серди́та, -тої, жіночий рід Гнівна людина. Сердиті — критично настроєна молодь в Англії після другої світової війни, що висловлювала (головним чином в творах мистецтва) свій протест проти соціальних вад. || Який виражає гнів, роздратування (про очі, обличчя і т. ін.). || Вчинений, зроблений у стані гніву, роздратування. || Викликаний, пройнятий гнівом, роздратуванням. Під сердиту годину — у той час, коли хтось сердиться; спересердя. 3) переносне значення Дуже великої сили прояву (про мороз, вітер і т. ін.). || розмовне слово Який спричиняє подразнення; їдкий, міцний. Сердита цибуля.
(який перебуває у стані гніву, сердиться), гнівний, злий, злющий, лихий, лютий, грізний; розсерджений, розгніваний, нагніваний (який став сердитим); роздратований, роздрочений (який перебуває у стані роздратування); гнівливий, злостивий (схильний до гніву)
(на когось) angry, cross (with); (на щось) angry (at, about); sour, cross-grained, sullen у нього дуже сердитий вигляд — he looks very black сердитий голос — gruff voice
сердитый, (сильнее) злой, рассерженный, разгневанный, гневный; (легко приходящий в состояние гнева) гневливый