-а, -е. 1) Який являє собою систему; побудований, упорядкований за певним планом. Систематичні дроби (математика) — дроби, записані в певній позиційній системі числення (нумерації). 2) Який спирається на певну систему; суворо планомірний. Систематична освіта. || Логічно впорядкований, стрункий, послідовний (про виклад думок). 3) Постійний, регулярний. 4) бот., зоол. Стос. до систематики (у 2 значенні).
астр.; матем.; физ. систематический, систематичный
1) (який відбувається, здійснюється постійно / за певні відтинки часу), реґулярний, постійний 2) (у якому дотримано певної системи), систематизований, у[в]порядкований 3) (логічно впорядкований), стрункий, послідовний (про виклад думок)
systematic, regular; methodical систематичний каталог — classed catalogue
systematic, persistent, methodical
систематический, систематичный