-и́, чоловічий рід і жіночий рід 1) Людина для особистих послуг у домі. || тільки жіночий рід Жінка, що прислуговує в домі. || застаріле Озброєні люди, що перебувають на службі у кого-небудь. || тільки чоловічий рід Лакей у ресторані, готелі і т. ін. || переносне значення Людина, яка завжди готова виконувати чиєсь бажання, волю і т. ін. Ваш (твій) покірний слуга (застаріле) — форма ввічливого закінчення листів. 2) Людина, яка служить кому-, чому-небудь, захищає чиїсь інтереси. || Людина, яка працює в ім'я кого-, чого-небудь, віддана комусь, чомусь. Божий (Господній, Христовий) слуга — представник духовенства.
1) (людина для особистих послуг), лакей, камердинер, прислужник, служка, служник, служитель, попихач, послугач; джура (зброєносій козацької старшини в XVI — XVIII ст.); козачок (хлопчик-лакей у поміщицькому домі часів кріпацтва в Україні); хлопець (служка-підліток); челядник, челядин, челядинець, (належний до челяді феодала), гайдук (виїзний лакей); дворовий, дворак (селянин, який працював у панському дворі) 2) див. прислужник
слуга; (о прислуге мужчине) служник, -а, прислужник, служитель, -ля; (о прислуге женщине) служниця, прислужниця, служителька, слугиня, слугівниця; (о прислуге мужчине и женщине) служка; (казацкий ист.) джура слуга народа — ирон. слуга народу
ч servant; manservant; valet; menial
-и 1) слуга; (о женщине) служанка, прислуга; услужающий (сущ.), (о женщине) услужающая (сущ.); (дворовый, помещичий; трактирный официант в дореволюционной России) человек 2) (тот, кто трудится на чьё-либо благо) слуга