-я, -є. 1) Який є насправді, в дійсності; істинний, дійсний. || Не штучний, не підробний. || Щирий, не вдаваний. 2) Який відповідає певним вимогам, який є досконалістю, взірцем, ідеалом чого-небудь. 3) Надзвичайно подібний до кого-, чого-небудь, дуже схожий з кимсь, чимсь. 4) Яким повинен бути, який відповідає дійсності.
матем.; физ. действительный, истинный
1) (такий, який є насправді, у дійсності), реальний, істинний, дійсний, фактичний, правдивий, живий, достеменний, нестеменний; щирий (про людину — для посилення якоїсь її ознаки) 2) (не фальшивий, який не є копією / підробкою чого-н.), непідробний, непідроблений; автентичний (про текст, документ тощо); ориґінальний (який не є копією / підробкою чого-н.); чистий, щирий (про метали й вироби з них) 3) (такий, яким хтось мусить бути, який є досконалістю, взірцем чого-н.), істинний, повноцінний, стовідсотковий — Пор. готовий 4) (цілком подібний до кого / чого-н.), типовий, цілковитий, стовідсотковий, чистий, формений, прямий, достеменний
true, real; original, authen-tic(al), first-hand; (істинний тж.) genuine справжній герой — real hero справжній друг — true friend
actual, authentic, bona fide, genuine, honest, intrinsic, original, real, true, de facto
настоящий, подлинный, действительный, истинный; сущий; (о человеке) заправский; (в языке детей - такой, какой бывает на самом деле) всамделишный; (ревностный) истый; решительный, положительный, чистый, форменный