див. справлятися.
= справлятися 1) (з чим і без додатка — успішно виконати якусь роботу, певні доручення, обов'язки тощо), у[в]правитися, у[в]правлятися, у[в]поратися; у[в]винутися, у[в]виватися (з чим, біля коло-чого й без додатка — упоратися з роботою); осилити, осилювати (що), подужати, подужувати (що) (долати те, що вимагає певних фізичних зусиль) 2) (з ким-чим — стати спроможним здійснити що-н., маючи достатньо сили, уміння; змогти підкорити когось власній волі), у[в]правитися, у[в]правлятися, у[в]поратися, подолати, подужати, подужувати (кого-що) — Пор. перебороти