-чу, -чиш, недоконаний вид 1) Стояти, різко підноситися над навколишньою поверхнею (про високі тонкі предмети). || Видаватися, виступати над поверхнею, вирізнятися серед навколишнього простору. 2) розмовне слово Стояти, бути на ногах. || Постійно перебувати де-небудь. Стовбичити над душею. 3) розмовне слово Проводити час безцільно, нічим не займаючись.
(стояти, бути на ногах; бути присутнім, перебувати де-н. — недоречно, небажано, без діла тощо), стирчати, стовбеніти, стри[е]міти, манячити; топтатися, товктися, тупцювати, тупцяти (переступаючи з ноги на ногу, з місця на місце)
1) (про щось) to jut out, to protrude 2) перен., (про людей) to hang about, to stick around, to stick
1) торчать 2) (перен. - о людях: надоедливо присутствовать где-либо) торчать; (с бессмысленным видом) стоять столбом, стоять как столб; (без дела) топтаться