-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ступи́ти, ступлю́, сту́пиш; мн. сту́плять; доконаний вид 1) перев. на що, у що. Ставити ногу куди-небудь, на щось. || Ставати на що-небудь. Не знати, на яку ступити — а) догоджати кому-небудь, запобігати перед кимось; б) почувати себе дуже незручно. Ногою ступити ніде — немає вільного місця. Ступити не давати — переслідувати кого-небудь, присікуватися до когось. 2) Переставляючи ноги, роблячи кроки, змінювати місце в просторі, рухатися, йти (про людину або тварину). Кроку ступити не можна — про неможливість вільно діяти. 3) Роблячи крок, входити куди-небудь. || Потрапляти куди-небудь, опинятися десь. || Входити, в'їжджати куди-небудь. 4) у сполученні зі сл. з ноги на ногу. Стоячи на місці, спиратися навперемінно то на одну, то на іншу ногу; переступати. 5) перев. зі сл. путь, шлях і т. ін., переносне значення Починати інший спосіб життя, діяти в іншому напрямку. 6) тільки наказ. сп. ступай, ступайте. Уживається як наказ або прохання піти куди-небудь або залишити когось, щось.
1) = ступити (спрямувати ногу на що-н., робити крок), ставати, стати 2) див. іти
= ступити to step; док. тж. to take a step; to tread; (важко) to stump, to lump, to clump; (м'яко, нечутно) to pad
см. ступнути; = ступи́ти I ступать, ступить; шагать, шагнуть; (важно, не спеша идти куда-либо) шествовать