-а, -е. 1) Який звучить не сильно, не голосно. || Який майже не утворює звуків, не робить шуму. || Ледве чутний. 2) Сповнений тиші, без голосних звуків. Тиха година — година післяобіднього відпочинку, сну (у дитячих садках, лікарнях, санаторіях і т. ін.). 3) Без руху, непорушний. || Безвітряний. || Без течії, без хвиль (про воду, озеро, став і т. ін.); спокійний, без хвиль, штильовий (про море). || Захищений від дії зовнішніх сил (вітру, хвиль і т. ін.). 4) Такий, де немає шуму, метушні, руху. || Віддалений від неспокійного, бурхливого життя. 5) Без напруженої діяльності, бурхливого перебігу, без тривог і струсів. || Спокійний, безтурботний (про сон, старість і т. ін.). || Без бурхливих веселощів, розваг. || Скромний, не пишний. 6) Який звичайно не проявляє різко чи бурхливо своїх почуттів; спокійний, лагідний. || Для якого характерні врівноваженість, лагідність. || Який виражає спокій, лагідність. || Приязний, доброзичливий. 7) Слабкий, незначний за силою вияву. || Спокійний, не буряний, не сильний. || Не різкий, не надто яскравий. || Який проявляється не бурхливо, стримано. 8) Повільний, нешвидкий. || З повільною течією (про річку, струмок і т. ін.). 9) переносне значення Безмовний, сумний.
техн., физ. тихий
беззвучный, бесшумный (тихий), тихий
I 1) (який звучить слабо, несильно), слаб(к)ий; неголосний, негучний (не дуже гучний); глухий, приглушений, півголосний (який нечітко чується) — Пор. беззвучний 2) (сповнений тиші, без голосних звуків), беззвучний, безгомінний, безмовний, мовчазний, мовчазливий, німий, німотний; безшелесний (у якому не чується шелесту) 3) (у якому немає шуму, метушні), спокійний, затишний, сонний, напівсонний 4) (майже непорушний, нерухомий), спокійний, погідний, погідливий (про день, вечір тощо) — Пор. безвітряний, спокійний II ▶ див. повільний, спокійний
1) тихий; (смирный) тихомирний; (о характере, поведении человека) плохий; (удобный; безветренный) затишний и затишний тихая торговля — млява торгівля тихий час — тиха (мертва) година тихий человек — тиха (тихомирна) людина тихое помешательство — тихе божевілля 2) (медленный) тихий, повільний тихий ход — тихий (повільний) хід
1) (неголосний) quiet, still; (безшумний) silent, noiseless; (про звук) soft; (про голос) low; (про струмок) languid, sluggish 2) (спокійний) calm, quiet; (лагідний) peaceful, gentle; (про погоду тж.) mild тихий вітер — light air 3) (повільний) slow тихий хід — slow speed
pacific, silent
тихий; (спокойный; кроткий) смирный; (о настроении состоянии) умиротворённый (об уголке, месте) укромный; (только о погоде) безветренный