топчу́, то́пчеш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) М'яти, приминати ногами під час ходіння, бігання. || розмовне слово Ходити, йти по чому-небудь. || розмовне слово Ідучи, уторовувати стежку, шлях. 2) Навмисно давити, м'яти, бити ногами. || Знищувати, придавлюючи, приминаючи ногами. || переносне значення Виражати зневагу до чого-небудь; ганьбити, знеславлювати кого-, що-небудь. 3) розмовне слово Запліднювати самку (про птахів). 4) розмовне слово, рідко. Будувати хату з глини.
I (приминати ногами), розтоптувати, розтоптати, затоптувати, затоптати, стоптувати, стоптати, підтоптувати, підтоптати, притоптувати, притоптати, притовкувати, притовкти; чавити, розчавлювати, розчавити, давити, чавучити, толочити, витолочувати, витолочити (приминати трав'янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину тощо); витоптувати, витоптати II ▶ див. принижувати, прокладати
1) (м'яти, приминати) to tread (down), to trample (down) топтати глину — to knead clay 2) (ганьбити, знеславлювати) to trample (on) 3) (запліднювати самку - про птахів) to cover, to tread
топтать; (приминать траву) истаптывать; (нарушать что-либо, пренебрегать чем-либо - о правах) попирать топтати в болото (в грязь) — (порочить) топтать в грязь, смешивать с грязью топтати під ноги — унижать; топтать под ноги топтати пороги — обивать пороги; топтать пороги топтати стежку куди (до кого, до чого) — часто ходить куда; часто посещать кого, что