(вла́годжувати), -ую, -уєш, недоконаний вид, ула́годити (вла́годити), -джу, -диш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Доводити до бажаного, успішного результату (яку-небудь справу). || Доводити до доброго, мирного кінця (суперечку, сварку і т. ін.). 2) Упорядковувати що-небудь, налагоджувати щось. 3) застаріле Заспокоювати, робити лагіднішим.
див. улагодити
= улагодити to arrange, to fix, to settle; (сварку) to reconcile, to make up улагоджувати питання (справу) — to settle the question (the affair) улагоджувати суперечку — to adjust a difference
(спор тощо) compose
= ула́годити 1) улаживать, уладить 2) (усмирять) утихомиривать, утихомирить