-а́ю, -а́єш і упере́джувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, упере́дити, -джу, -диш, доконаний вид, перехідне дієслово, діалектизм 1) Випереджати. || Вгадуючи чиє-небудь бажання, намір, робити щось наперед, раніше. 2) Заздалегідь попереджати кого-небудь про щось небезпечне, небажане; застерігати.
= упере́дити; диал. 1) опережать, опередить; (о желании) предупреждать, предупредить 2) (заранее извещать) предупреждать, предупредить