(врочи́стий), -а, -е. 1) Пов'язаний з торжеством, знаменною датою, подією, присвячений їм, влаштований з їх приводу. || Який супроводжується певним церемоніалом. Урочисті збори. 2) Який відзначається значимістю, важливістю. 3) Сповнений величі; який викликає почуття піднесеності, небуденності. || Сповнений величності, дуже серйозний, поважний. || Який виражає таку величність, серйозність, поважність. || Пристрасний, патетичний. 4) Особливо серйозний, значущий, важливий (про обіцянку, клятву і т. ін.).
= врочистий 1) (пов'язаний зі святом, знаменною датою, подією), святковий, тріу[ю]мфальний, церемоніа[я]льний; парадний (перев. про обід) — Пор. знаменний 2) (про стиль, мову тощо — сповнений величі), піднесений, високий, пишний; патетичний, пафосний (сповнений пафосу); помпезний (надміру пишний) 3) див. величний
1) solemn; ceremonial урочистий обряд — solemn ritual урочистий прийом — state reception 2) (святковий) festive, gala; portentous урочистий день — high day, gala day, great day урочистий одяг — formal wear
solemn
торжественный; (о внешнем виде, о настроении) праздничный