(втихоми́рювати), -юю, -юєш, недоконаний вид, утихоми́рити (втихоми́рити), -рю, -риш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Заспокоюючи, умовляючи кого-небудь, припиняти бурхливий вияв якихсь почуттів. || Впливаючи певним чином, примушувати кого-небудь припинити якісь дії, намагатися створити мирний настрій, привести в спокійний стан. || ірон. Силою припиняти вияв незадоволення кого-, чого-небудь. 2) Послаблювати, усувати що-небудь; впливати заспокійливо, угамовувати. || Робити спокійним (серце, нерви, душу).
див. втихомирювати
pacificismy
= утихоми́рити утихомиривать, утихомирить; успокаивать, успокоить, унимать, унять; (делать послушным, кротким) усмирять, усмирить, (только соверш.) угомонить; (приводить в мирное состояние или настроение) умиротворять, умиротворить