(втрача́ти), -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, утра́тити (втра́тити), -а́чу, -а́тиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин). || Губити кого-, що-небудь. 2) Залишатися без кого-небудь унаслідок його смерті, загибелі. || Залишатися без кого-, чого-небудь під час бою, війни. || Залишатися без кого-небудь через розходження в поглядах, сварку і т. ін. 3) Частково або повністю позбуватися яких-небудь своїх якостей, особливостей і т. ін. Втрачати спокій. 4) Марнувати, гаяти, проводити без користі (час).
матем. утрачивать
див. утратити
= утра́тити терять, потерять