хвалю́, хва́лиш, недоконаний вид, перех. і без додатка. 1) Висловлювати похвалу, схвалення кому-, чому-небудь. 2) Звеличувати, прославляти. Хвалити Бога у значенні присудкового слова — добре, гаразд.
1) (висловлювати похвалу комусь / чомусь); вихваляти, вихвалювати, виславляти, розславляти, розхвалювати, розхвалити, нахвалювати, нахваляти, нахвалити, підносити, піднести (дуже, надмірно) 2) див. прославляти
to praise, to commend
хвалить; (кого-либо, призвнавая правильными его поступки) одобрять