-у́ю, -у́єш, недоконаний вид 1) Виявляти хитрощі. 2) Міркувати над чим-небудь у пошуках нового, незвичайного; мудрувати.
1) (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, обманним шляхом), хитрити, лукавити, крутити, вихляти, маневрувати, мудрувати, комбінувати, викручуватися, у[в]даватися до хитрощів, крутити хвостом, лисичити, політикувати 2) див. лицемірити
= хитрити to be cunning (crafty), to dodge, to act craftily, to fox
practise deceit
хитрить; (действовать и говорить уклончиво) финтить; (стараться) ухитряться, изворачиваться