-у, чоловічий рід 1) Легке шарудіння; шерех. || Глухий шум. || у сполученні зі сл. ні, ані. Про абсолютну тишу. 2) переносне значення, розмовне слово Пожвавлений рух, метушня, шум, розмови, викликані чим-небудь.
1) (тихий, глухий звук, шум), шелестіння, шарудіння, шурхіт, шурхання, шерхіт, шерех, шемра[і]ння, шемріт, шерх, шерхання, шерехтіння, шерхотіння, шелех, шамотіння, шамотня, шамотнява, шурш[ч]ання; шаркання, шваркання, шваркіт, лопота[і]ння, лопіт, лопотня(ва) (більш уривчасті звуки такого штибу) — Пор. шум 2) див. шум
тж. шелесте́ние шелест, -у, шелестіння, шелех, -у, шарудіння, шемрання, шемріт, -роту, шумовиння, лопотіння, лопотання, лопотня; шамотіння, шамотня, шамотнява, шурхання, шурхотіння, шурхіт, -хоту, шерхання, шерхіт, шурчання, шелепання, шелепотіння
ч; = шелестіння
-у 1) шелест; шорох, шуршание 2) шум; (возня) суматоха, кутерьма