-а́, -е́. Який видає, утворює шелест (у 1 значенні). || Сповнений шелесту. || Який викликає шелест.
(який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), шелестливий, шарудливий, шурхотливий, шелестючий, лопотливий, лопотючий; шорсткий (про звук)
= шелестли́вий шелестяший; шуршащий