-ти́ть, недоконаний вид, кому. 1) безос. Ітися на щастя, на успіх кому-небудь. || з інфін. Удаватися що-небудь зробити. 2) застаріле, розмовне слово Робити щасливим когось, давати кому-небудь щастя. Щасти тобі ; Хай тобі щастить — побажання щастя, успіху кому-небудь у житті, праці (перев. при прощанні).
безос. (кому — ітися на щастя, на успіх кому-н.), таланити, у[в]даватися, у[в]датися, фортунити, і[й]тися, щаститися
to have luck, to be lucky, to succeed, to turn out well; не щастити — to miscarry, to fail йому щастить — he is in luck йому не щастить — he has no luck
I безл. везти; счастливиться; (с инфинитивом) удаваться II посылать счастье щасти доля — везёт (безл.); судьба благоприятствует