-а, -е, займ. означ. 1) Який відрізняється від названого; який існує, перебуває не в цьому місці, не за цих обставин; не цей, не той, другий. || Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший. || у значенні іменника і́нше, -шого, середній рід Те, що відрізняється від названого, даного; не те, що було. || Протилежний зазначеному. || Ще який-небудь із ряду однорідних предметів, явищ, із групи людей, об'єднаних спільною ознакою. || у значенні іменника і́нший, -шого, чоловічий рід; і́нша, -шої, жіночий рід; і́нші, -ших, множина Ще хто-небудь, крім названого, з групи людей, об'єднаних спільною ознакою. В іншому разі — інакше. Не хто інший, як ... — саме ця особа. 2) перев. множина Усі, крім названого (названих); решта. || у значенні іменника і́нші, -ших, множина Усі, крім названого (названих); решта (про людей). || у значенні іменника і́нше, -шого, середній рід, перев. у сполученні з усе. Усе, крім того, про що йдеться (йшлося). Крім усього іншого у значенні вставного слова — слід ще додати, що ... 3) Один із багатьох; деякий, який-небудь. || у значенні іменника і́нший, -шого, чоловічий рід; і́нша, -шої, жіночий рід Один (одна) із багатьох; дехто. || під час переліку, іноді повторюючись. Дехто з перелічуваних; частина. 4) у значенні прислівника і присудк. сл. інше, рідко. Не так, як досі; інакше. Іншим разом — а) не тепер, не цим разом; б) іноді, часом.
другой
I = инший займ. означ. (не цей; не такий, як цей, що був раніше), і[и]накший, новий, новітній II ▶ див. протилежний, який-небудь
(не цей) other, another; (не такий) different той або інший — one or another це інша справа — this is another matter (affair) між іншим — by the way; by the by(e); амер. on the side іншим разом — another time іншими словами — in other words не хто інший, як… — none but…, none other than… з іншого боку — on the other hand
als лат., alia, alio, alius, new
иной; (не такой) другой; (кроме, названного) прочий, остальной; (не этот, не сам) другой