Ї́жа

-і, жіночий рід 1) Те, що їдять і п'ють; харчі. Груба їжа — див. грубий. 2) розмовне слово, рідко. Те саме, що їда.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Їжа

(те, що їдять люди, тварини), пожива, поживок, покорм, спожива, споживок; страва, їстівне; трапеза (зазв. у монастирі) Пор. страва, харчі

Словник синонімів

Їжа

food

Українсько-англійський юридичний словник

Ї́жа

еда, пища, снедь; (приготовленное) кушанье, стряпня

Українсько-російський словник