ї́ду, ї́деш; наказ. сп. їдь, ї́дьмо, ї́дьте; недоконаний вид 1) Рухатися, переміщатися в певному напрямку водою або суходолом за допомогою яких-небудь засобів пересування. 2) Вирушати куди-небудь; виїжджати, відправлятися.
1) (про засоби пересування — рухатися в якомусь напрямі), і[й]ти; котити(ся) (про автомобіль, віз); мчати(ся), летіти, нестися, бігти, гнати (швидко); тягтися, тягнутися, плестися 2) (про людей — пересуватися якимось із видів транспорту), і[й]ти, котити, поганяти; мчати(ся), летіти, нестися, гнати(ся); скакати (конем)
ехать; (удаляться) уезжать; (направляться) следовать, фольк. держать путь