-у́юся, -у́єшся, недоконаний вид 1) Спиратися на щось у своїх думках, рішеннях, діях і т. ін.; мати щось за основу. 2) Пас. до грунтувати 2).
грунтоваться, покоиться (основываться)
(на чому — мати щось за основу), базуватися (на чому), опиратися (на що, на чому), триматися (на чому); виходити (з чого — мати що-н. вихідним пунктом)
(на чомусь) to ground (on), to ground one's reasons; to be based (on, upon)
rely
1) основываться; покоиться; зиждиться 2) основываться; грунтоваться