-у́чу, -у́тиш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) рідко. Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2) кого. Хвилювати кого-небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. || без додатка. Поводитися задерикувато, робити таке, що виходить за межі норм поведінки. 3) Залицятися, настирливо домагатися взаємності в коханні.
(кого-що — сіяти неспокій серед людей, підбурювати на лихі вчинки), каламутити, колотити, мутити, заколочувати (перев. зі сл. "спокій") — Див. тж. підбурювати
to disturb, to trouble, to stir up the people
інтригувати
мутить, смущать, возмущать, баламутить; смутьянить; озорничать; соблазнять