Ба́чити

-чу, -чиш, недоконаний вид 1) неперех. Мати здатність сприймати зором. 2) перехідне дієслово Сприймати очима, спостерігати. || Зустрічати кого-небудь; мати особисту зустріч із кимсь. || Зазнати, пережити. Бачити наскрізь. Бачиш (бачите, бачте) у значенні вставного слова — вживається за потреби звернути чиюсь увагу на що-небудь. 3) Добре розуміти, усвідомлювати. || в кому, в чому кого, що. Мати, вбачати. 4) кого, що чим. Вважати, визнавати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ба́чити

to see бачити мислено — to visualize бачити уві сні — to dream of бачити побіжно (на мить) — to glimpse, to have (to catch) a glimpse of

Українсько-англійський словник

Ба́чити

1) видеть; видать; (друг друга) видаться, видеться (кто с кем); (часто, не раз) видывать бачиш — (как вводное слово) видишь, видишь ли бачачи — видя; (перед сущ.) при виде (кого, чего) (чи) бачите! — (для выражения удивления) смотрите! (чи) ви бачите (бачили) — (как вводное слово) изволите [ли] видеть 2) (иметь зрение, обладать способностью зрения) видеть 3) (приходить к заключению) видеть, находить; (что в чём) усматривать

Українсько-російський словник