-а, -е. Який не подає звуків; безмовний, німий. || Позбавлений звуків, звучання; тихий.
беззвучный
(який не подає звуків), безгучний, німий, німотний, безмовний, нечутний; безшумний, безгомінний, тихий (який відбувається без шуму)
soundless; (тихий) silent; (безшумний) noiseless беззвучний голос — muffled voice
беззвучный; (не производящий шума) бесшумный