Неспроможний своїми силами справитися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний, безсилий, безрадний. - Він почуває себе таким кволим, таким безпорадним, розбитим. Який виражає безпомічність. Вигляд у неї був розгублений і безпорадний. Безпорадне становище — становище, з якого немає виходу; безвихідне становище. Протилежне - наполегливий.
-а, -е. Неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. || Який виражає безпомічність. || переносне значення Недосконалий, недовершений (про художній твір). Безпорадне становище.
(неспроможний що-н. зробити), безсилий, безрадний
helpless; (безсилий) feeble; (кинутий, забутий) forlorn; palsied
helpless
беспомощный; (неспособный защитить себя) беззащитный; (возбуждающий жалость) жалкий, жалкенький; (такой, из которого нельзя найти выход) безвыходный; (несчастный) сирый; несовершенный, жалкий, беспомощный (о художественном произведении)