Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний.
-а, -е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний.
(який не викликає сумнівів), безумовний, незаперечний, безперечний, видимий, очевидний, прямий, явний; доведений (який спирається на доводи)
1) див. безперечний 2) undoubted
categorical, decisive, indubitable, undoubted
несомненный; (ясно выраженный, нескрываемый) откровенный