-а́, -е́. 1) Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; прот. далекий. || Який перебуває, живе недалеко. || Який простягається на невелику відстань; короткий. 2) Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться і т. ін. 3) Який перебуває у прямих родинних стосунках із ким-небудь. || у значенні іменника близькі́, -ки́х, множина Родичі, рідні. Близькі родичі — батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки. 4) Зв'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю ідей, інтересів. || Милий, любий. Близькі взаємини. 5) Добре знаний, відомий, зрозумілий. || Який глибоко хвилює, безпосередньо стосується кого-небудь. 6) Дуже схожий, подібний до чого-небудь.
астр.; физ. ближний, близкий
1) (який міститься / відбувається на незначній відстані), поблизький, недалекий; ближній (який міститься ближче) 2) (пов'язаний почуттям дружби), добрий, хороший, щирий, задушевний, сердечний
1) (недалекий) near, nigh, close by на близькій відстані — at a short distance; at short range (про стрільбу) 2) (про стосунки) near, intimate, close близький друг — close (near, old, intimate, familiar, bosom) friend 3) (подібний, схожий) like; similar (to); close (to); (про копію) faithful
(про родича тощо) immediate, near
I прил. близкий; (находящийся неподалеку, а также о родне) ближний; (пользующийся преимущественным доверием) приближённый; (перен. - о дружбе, отношениях) короткий, тесный II (род. -ого); сущ. ближний; (лицо, пользующееся преимущественным доверием) приближённый близькі сущ. — ближние; приближённые; (люди, с которыми кто-нибудь постоянно общается) окружающие; присные