Бли́скавка

-и, жіночий рід 1) Видимий шлях іскрового розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози (зображується у вигляді зигзагоподібної стріли між хмарами або хмарою та поверхнею землі). Кульова блискавка — кулеподібний згусток плазми, що виникає під час грози. 2) Фотоспалах. 3) переносне значення Телеграма, що передається негайно. Виконати замовлення у режимі блискавки — зробити швидко і в першу чергу. 4) Довга механічна застібка на одягу, портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона. 5) Графічне позначення небезпеки ураження електричним струмом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Бли́скавка

метеор.; техн.; физ. молния

Новий українсько-російський політехнічний словник

Блискавка

1) (зиґзаґувата електрична іскра в атмосфері під час грози), блискавиця; громовиця, грімниця (блискавка із громом) 2) (довга металева / пластмасова застібка), замок, замочок, змійка

Словник синонімів

Бли́скавка

ж 1) lightning, lightning flash, flash (streak) of lightning; поет. levin зиґзаґоподібна блискавка — forked lightning куляста блискавка — globe lightning, fireball 2) (застібка) zipper телеграма-блискавка — express telegram

Українсько-англійський словник

Бли́скавка

молния

Українсько-російський словник