-а́, -е́. 1) Без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя). 2) Неяскравий, слабо забарвлений. || Який слабо світиться, дає слабке світло. 3) переносне значення Невиразний, недосконалий. 4) Уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів. Бліда неміч — застаріла назва залізодефіцитної анемії. Бліда поганка — смертельно отруйний гриб з родини мухоморових, що нагадує молоду печерицю та сироїжку зелену.
(позбавлений природної свіжости, рум'янцю), блідавий, безкровний, білий, сірий; землистий (сірувато-блідий)
1) pale, wan, pallid 2) (невиразний) insipid, colourless блідий стиль — jejune style
бледный