Божевільний

1. Який має психічний розлад; психічно-хворий, нестямний, причинний, навісний, несамовитий, біснуватий, оглашенний, ненормальний. 2. зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. 3. Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.).

Словничок "Азбука моралі"

Божеві́льний

-а, -е. 1) Який має психічний розлад; психічно хворий. || у значенні іменника божеві́льний, -ного, чоловічий рід; божеві́льна, -ної, жіночий рід Психічно хвора людина. || Який виражає божевілля. 2) зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. || Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.). 3) переносне значення Дуже великий, сильний, надмірний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Божевільний

знач. ім. — психічно хвора людина), безрозсудний, осатанілий, несамовитий, безумний, безумець, шаленець, ненормальний, причинний, психічний, психопат, псих, шизофренік, біснуватий, навіжений, оглашенний, скажений, шалений

Словник синонімів

Божеві́льний

1) прикм. (психічно хворий) mad, insane 2) прикм. (нерозсудливий) demented, crazy, frenzied, deranged, distracted; out of one's mind; off one's head; sl. loony, dippy 3) прикм. (надмірний, дуже великий) crazy 4) (як ім.) madman (ж.р. - madwoman); lunatic, moonstruck

Українсько-англійський словник

Божевільний

demented, insane, lunatic, non-comp., psycho

Українсько-англійський юридичний словник

Божеві́льний

I прил. сумасшедший; (о человеке) помешанный, умалишённый, полоумный; безумный; (не вполне нормальный) тронувшийся, тронутый II (род. -ого); сущ. сумасшедший, помешанный, умалишённый, безумец, полоумный; безумный III (сильный) перен. безумный

Українсько-російський словник