I -ли́ть, недоконаний вид 1) у кого, рідше кому, розмовне слово, рідко кого, також без додатка. Давати відчуття фізичного болю (про яку-небудь частину тіла). || безос. Душа болить — про почуття великого жалю, туги, журби. 2) кому, кого, переносне значення Завдавати страждання кому-небудь, мучити когось. || безос. II -і́ю, -і́єш, недоконаний вид Відчувати біль, переживати горе; страждати, мучитися. || за кого – що, розмовне слово Хвилюватися, піклуватися за кого-, що-небудь; уболівати. Боліти серцем. III -і́ю, -і́єш, недоконаний вид, розмовне слово, рідко. Те саме, що хворіти.
1) (давати відчуття фізичного болю), нити; щеміти (про відчуття гострого болю у якій-н. частині тіла) 2) (зазв. зі сл. "душа", "серце" — відчувати біль від тривоги, хвилювання тощо), нити, скніти, розриватися; щеміти (ужив. і для вираження відчуття тривожно-солодкого душевного болю) 3) (про біль у голові), тріщати, розколюватися, розламуватися, розриватися
1) (відчувати біль) to ache; to have (to feel) a pain, to hurt, to smart боліти серцем, душею — to be anxious (about); to grieve (about, for, over) у мене болить голова — І have a headache у мене болить горло — І have a sore throat у мене болять очі — my eyes smart 2) див. уболівати
1) (об ощущении боли) болеть болить (у кого и кому) — болит (у кого); больно (кому); причиняет боль (кому); (сильнее) мучит (кого); перен. щемит (что) 2) (проявлять сострадание; беспокоиться) болеть боліти серцем — болеть сердцем, скорбеть