бреду́, бреде́ш; мин. ч. брів, брела́, брело́; мн. брели́; наказ. сп. бреди́; недоконаний вид 1) Повільно йти. 2) через що і діалектизм що. Переходити вбрід, перебродити (річку, струмок, болото і т. ін.).
1) (повільно / важко йти), плестися, плентати(ся), пхатися, телепати(ся), теліпатися, тьопати(ся), тюпати, чапати, волочитися, повзти, лізти; плентатися (далеко); тягтися, тягнутися (про групу людей, що йдуть низкою, колоною тощо), сунути(ся), посувати(ся) (поволі йти); чвалати, чалапати, чалапкати, човгати, талапати (іти повільно, важко ступаючи, утворюючи шум); шкандибати (з пошкодженою кінцівкою); кульгати (припадаючи на ногу); плутатися (нетвердою ходою); перевалюватися (коливаючись); крастися (крадучись); штовхатися (штовхаючись); вештатися (безцільно); гуляти (ходити для задоволення); блукати (не знаючи напряму); проводжати (вести демонстркючи пошану); спотикатися (ідучи, втрачати рівновагу); тупцювати (переступати з ноги на ногу, стоячи на місці) 2) (іти по воді й узагалі по чомусь рідкому, вологому, грузькому), брьохати(ся) (поволі брести); чвалати, чалапати, чалапкати
брести; (плестись) плестися, дибати, плентатися, плентати, чапати, чалапати, чвалати; (по грязи, воде) брьохати, брьохатися
to lounge, to shamble, to make one's way, to toil (to drag oneself) along
брести