-а, -е. 1) Який має велике, особливе значення. || у значенні іменника важли́ве, -вого, середній рід 2) застаріле Тяжкий, значний силою прояву.
перен. веский (важный), крупный (важный - обычно)
(який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), великий, величезний, визначний, поважний, вагомий, ваговитий, значущий, незвичайний, серйозний; вирішальний, цінний, неоціненний, ґрандіозний, історичний, епохальний (який має велике значення для цілої епохи, тривалого часу); значний, помітний, неабиякий (досить важливий)
important, significant, consequential, vital, grave важливий свідок — material witness особливо важливий — of special importance
purposeful, consequential, considerable, important, (про справу) major, material, serious, solemn
1) важный; (имеющий значение, влияние) значительный, веский 2) (достаточный) уважительный 3) тяжёлый