Вали́ти

I валю́, ва́лиш, недоконаний вид 1) перехідне дієслово Примушувати падати, силою перекидати. || Убивати. || Зрізувати, зрубувати (дерево, ліс). || Руйнувати, розламувати. || переносне значення Позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і т. ін.). Валити з ніг кого — а) ударивши, штовхнувши, змушувати падати; б) позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і т. ін.); в) виснажувати, змучувати. 2) перехідне дієслово Класти щось на кого-, що-небудь безладно або у великій кількості. Валити все докупи. 3) перехідне дієслово, на кого, переносне значення Накладати якісь обов'язки, обтяжувати роботою. || Перекладати на когось відповідальність за провину і т. ін. 4) перехідне дієслово Безладно чи у великій кількості скидати що-небудь кудись. 5) перех. і неперех., діалектизм Бити. II ва́лить, недоконаний вид 1) Іти у великій кількості, просуватися натовпом. || Рухатися густою масою. 2) Іти навально, грубо, напролом. III валю́, ва́лиш, недоконаний вид, перехідне дієслово Прясти з клоччя вал (див. вал).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Вали́ти

валить (о деревьях)

Новий українсько-російський політехнічний словник

Валити

I 1) (примушувати падати), валяти, звалювати, звалити, перекидати, перекинути, перевертати, перевернути, турляти 2) (позбавляти можливости триматися на ногах, змушувати лягати — про втому, хворобу, сон тощо), валяти, звалювати, звалити II 1) (рухатися у значній кількості, натовпом), валитися, сунути(ся), посувати(ся), посунути(ся), валувати, плис[в]ти, плинути, текти; ринути, перти(ся), (швидко, навально); насувати(ся), насунути(ся) (звідкись на кого / що-н.) 2) (про дим, пару тощо — рухатися в повітрі густою масою), валувати, бу(р)хати, бу(р)хнути (сильно, з перервами) III див. зрубувати, рубати, руйнувати, скидати

Словник синонімів

Вали́ти

I 1) (повалити, звалити) to throw down; (перекидати) to overturn; (зрубувати) to topple, to upset, to cause to fall валити кого-небудь з ніг — to knock smb. down валити дерева — to fell trees 2) (безладно, на купу) to heap up, to pile up валити все докупи — to lump everything together тж. валити провину (вину) на когось — to lay (to put, to lump) the blame on smb II 1) (про натовп) to flock, to throng 2) (про дим) to come in thick clouds, to belch; (про сніг) to fall heavily, to fall in thick flakes

Українсько-англійський словник

Вали́ти

I (сбивать из шерсти или пуха) техн. диал. валить II (подыматься, падать, двигаться густой массой) валить III 1) валить; (прям.) опрокидывать, повергать; (разрушать) рушить, обрушивать; сбрасывать вниз; свергать, низвергать 2) (вину, ответственность) валить, сваливать

Українсько-російський словник