веде́ться; мин. ч. ві́вся, вела́ся, вело́ся; недоконаний вид 1) Відбуватися, здійснюватися, тривати. 2) безос. Бути у звичаї, узвичаєним. 3) розмовне слово Бути в наявності, існувати. 4) розмовне слово, застаріле Жити, плодитися. 5) безос. Іти, складатися так чи інакше (про умови життя). 6) безос. Щастити, вдаватися. 7) Пас. до вести.
I безос. (бути звичаєм, загальноприйнятим правилом), водитися, поводитися, повестися, узвичаюватися, узвичаїтися, заведено безос.-прис. сл. — Пор. усталитися II ▶ див. бути, відбуватися, ітися
1) безос. (бути у звичаї) to use to be літочислення ведеться (від) — time is reckoned (from) 2) to be led (pass , voice від вести)
I вестись, уводиться II ведеться звичай — (быть в обычае) ведётся (водится, существует) обычай (обыкновение) III (плодиться) вестись, размножаться IV безл. ведеться — живётся; везёт, удаётся, счастливится