I ви́на -и, жіночий рід Індійський семиструнний смичковий музичний інструмент. II вина́ -и́, жіночий рід 1) Негативний вчинок або злочин; причетність до них або до чогось неприємного, що сталося. Загладжувати вину. 2) Те, що спричиняє, призводить до чого-небудь; причина. 3) діалектизм Обов'язок, борг, повинність.
(причетність кого-н. до неґативного вчинку / злочину), провина, провинність, гріх, прогріх
1) (проступок) провина, вина 2) (причина) вина, причина по вине чего — (вследствие чего) через що
ж fault, guilt, blame визнати свою вину — to admit (to acknowledge) one's guilt обставина, що збільшує вину — aggravating circumstance
blame, fault, guilt, mens rea
-и́ вина