-а́ю, -а́єш і випере́джувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, ви́передити, -джу, -диш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, обганяти, опинятися попереду. || Робити, виконувати що-небудь раніше від когось. || З'являтися десь раніше від кого-, чого-небудь. 2) переносне значення Досягати кращих результатів у чому-небудь, чогось більшого порівняно з ким-, чим-небудь.
матем.; техн.; физ. опережать
1) (рухаючись в одному напрямі з ким / чим-н. швидше, опинятися попереду), випереджувати, випередити, обганяти, обгонити, обігнати, переганяти, перегонити, перегнати, обминати, обминути; обскакувати, обскакати (верхи); об'їжджати, об'їздити, об'їхати (їдучи) 2) (досягти кращих результатів у чому-н., чогось більшого порівняно з ким / чим-н.), випереджувати, випередити обганяти, обігнати, переганяти, перегонити, перегнати, переростати, перерости, обскакувати, обскакати 3) = випередити (здійснювати що-н. раніше від когось), попереджати, попереджувати, попередити
= випередити 1) (залишати позаду) to leave behind; (пішки) to outstrip, to outgo; (бігом) to outrun, to have the heels (of) 2) (встигати раніше) to forestall
= ви́передити 1) опережать, опередить, обгонять, обогнать; (едучи) объезжать, объехать; (быстрым бегом спорт.) обегать, обежать; (скача) обскакивать, обскакать 2) (делать раньше) предупреждать, предупредить; предвосхищать, предвосхитить; предварять, предварить випереджати події — предупреждать (предвосхищать) события