-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ви́разити, -ажу, -азиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін. || Передавати, висловлювати. 2) спеціальний термін Обчислювати, позначати в одиницях виміру.
матем. выражать (исчислять, обозначать)
= виразити 1) (що — передавати, показувати почуття, стан, наміри і под. певними зовнішніми ознаками, проявами, виглядом тощо), виявляти, виявити, виливати, вилити, вилляти, відбивати, відбити, випромінювати, випроменити 2) спец. (обчислювати, позначати в одиницях виміру), подавати, подати
= виразити; мат. to express; to convey; to show виражати словами — to put into words; to word, to phrase виражати в числах — to evaluate
denominate, express, import, (словами) phrase
= ви́разити выражать, выразить