I -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ви́рвати, -рву, -рвеш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Рвучи, висмикувати, витягати що-небудь звідкись. || З силою відокремлювати частину від цілого. || З силою віднімати що-небудь у когось. 2) переносне значення З великими зусиллями, труднощами рятувати, визволяти кого-, що-небудь. || Силою, погрозами домагатися, одержувати що-небудь від когось. || З труднощами знаходити для якої-небудь мети час. II -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ви́рити, -ию, -иєш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Риючи, копаючи, витягати що-небудь звідкись. 2) Риючи, копаючи, утворювати заглибину, яму.
техн. выдёргивать (сваи, костыли и т. п.), вырывать, дёргать
I = вирвати (смикаючи, витягати, виймати що-н. звідкись, із чогось), рвати, висмикувати, висмикати, висмикати, висмикнути, видирати, видерти, видрати, вискубувати, вискубати, вискубти, вишарпувати, вишарпнути; випручувати, випручати, випручати (перев. про руки, ноги); вищипувати, вищипати (перев. про рослини) II ▶ див. відбирати, дістати, копати
I = вирити (викопати) to dig (out, up); to unearth тж.; (канал) to excavate; (труп) to exhume, to disinter II = вирвати 1) (рвати, висмикувати) to pull out, to tear, to wrench, to drag, to snatch (away, off, from, out of) виривати зуб — to extract (to draw) a tooth виривати з корінням — to root out, to tear up by the roots, to uproot; тж. to eradicate, to extirpate виривати з рук — to snatch (to twist) out of one's hands 2) (одержувати) to extort (from), to wring (from), to wrest (from) вирвати згоду — to wring consent (from)
snatch
I = ви́рити (выкапывать) вырывать, вырыть; (обнаружить, копая) отрывать, отрыть II = ви́рвати 1) вырывать, вырвать; исторгать, исторгнуть; выдирать, выдрать; (зубы) удалять, удалить, дёргать, выдёргивать, выдергать, выдернуть 2) (с кого-нибудь, с чего-нибудь) срывать, сорвать