Вирува́ти

-у́є, недоконаний вид 1) Утворювати вир, вири, крутитися, клекотіти. || Нестримно рухатися, змінюючи напрямок, повертаючись то в один, то в інший бік (про вітер, полум'я і т. ін.). 2) переносне значення Бурхливо рухатись великою масою; виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками і т. ін. || Буяти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Вирувати

I 1) (про воду, течію тощо — утворювати вир, коловерть), клекота[і]ти, крутити(ся), кипіти, нуртувати(ся), бурлити, шумувати, грати, стугоніти Пор. бушувати, хвилюватися 2) (про багатьох людей — бурхливо рухатися великою масою, виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками тощо), клекота[і]ти, шуміти, буяти, кипіти 3) (протікати, виявлятися на повну силу), буяти, кипіти, шуміти, шумувати II див. бушувати, кипіти

Словник синонімів

Вирува́ти

to swirl, to eddy, to bicker

Українсько-англійський словник

Вирува́ти

бурлить; (перен. - о жизни) бить ключом, кипеть

Українсько-російський словник