-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ви́ручити, -чу, -чиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Допомагати кому-небудь, визволяти когось, щось із тяжкого, небезпечного становища. 2) Одержувати певну кількість грошей від продажу чого-небудь.
1) = виручити (допомагати комусь у скрутному становищі), рятувати, вирятовувати, вирятувати, зарятовувати, зарятувати, у[в]рятовувати, [у]врятувати, визволяти, визволити, вибавляти, вибавити, виплутувати, виплутати 2) див. допомагати
= виручити 1) (когось з біди) to rescue smb., to come to smb.'s help (aid, assistance), to help smb. out of trouble, to hold out a helping hand to smb. 2) (вторговувати) to make, to gain; to clear, to net виручати суму — to realize a sum
= ви́ручити 1) (выводить из затруднительного положения) выручать, выручить 2) (о деньгах) выручать, выручить