див. вирішувати.
разрешать
I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися — Пор. задумати II ▶ див. розв'язувати, ухвалити
док. див. вирішувати
см. вирішувати 1) (приходить к виводу, к необходимости каких-нибудь действий) принять решение, решить; решиться, рассудить, порешить, положить 2) решить; (находить решение чему) разрешить; вырешить вирішити питання — разрешить вопрос вирішити наперёд — предрешить, решить наперёд