ви́шу, ви́сиш, недоконаний вид 1) Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. || Спадаючи вниз, звисати (про волосся). || Безладно звисати. || Обвисаючи, незграбно облягати кого-небудь (про одяг). || розмовне слово Схопившись руками за що-небудь, триматися, держатися на чомусь. Висіти на телефоні — дуже довго дзвонити або розмовляти по телефону. 2) Не маючи опори знизу, бути причепленим, прикріпленим до вертикальної поверхні чого-небудь. 3) над ким – чим. Видаватися, виступати якоюсь частиною наперед; нависати. || переносне значення Загрожувати, здаватися неминучим. 4) Триматися в повітрі майже без руху. 5) Бути або здаватися нерухомими в повільному польоті (про птахів, літальні апарати і т. ін.) або русі по небу (про небесні світила і т. ін.). || Безперервно, протягом довгого часу літати, кружляти над чим-небудь. Висіти на хвості — переслідуючи когось, триматися від нього на дуже близькій відстані. Висіти у повітрі — бути у невизначеному, непевному становищі.
1) (перебувати у вертикальному положенні, не маючи опори знизу), виснути, провисати, провиснути, повисати, повиснути, обвисати, обвиснути 2) (бути / здаватися нерухомим у повітрі), зависати, зависнути, виснути, повисати, повиснути, звисати, звиснути
1) to hang; (бути підвішеним) to be hanging, to be suspended 2) (нависати) to hang over, to overhang висіти у повітрі — to be in the air; to be groundless
висеть висіти в повітрі прям. и перен. — висеть в воздухе висіти на волосинці (на волоску), на ниточці прям. и перен. — висеть на волоске, на ниточке