I ви́тягати -аю, -аєш, доконаний вид, перехідне дієслово Вибрати що-небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяга́ти -а́ю, -а́єш і витя́гувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, ви́тягти і ви́тягнути, -гну, -гнеш; мин. ч. ви́тяг, -ла, -ло і ви́тягнув, -нула, -нуло; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Тягнучи, розтягаючи, збільшувати що-небудь у довжину. || Розташовувати, ставити кого-, що-небудь в одну лінію. 2) Випрямляти, вирівнювати, простягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.). || Випинати вперед. Витягти ноги — умерти; здохнути. 3) Тягнучи, виволікати кого-, що-небудь звідкись. || Піднімати, тягти кого-, що-небудь знизу вгору. || Діставати, виймати що-небудь звідкись, із чогось. || розмовне слово Красти, непомітно виймаючи з чого-небудь. 4) переносне значення, розмовне слово Допомагати кому-, чому-небудь вибратися, вийти зі скрутного становища. || Примушувати або заохочувати кого-небудь піти, поїхати звідкись, кудись. 5) переносне значення Примушувати дати, одержувати з труднощами, виманювати, видурювати. || Докладаючи зусиль, примушувати дати відповідь, домагатися розповіді про що-небудь. 6) Знаходячи, вибираючи, використовувати, виписувати з тексту. 7) Видаляти що-небудь із чогось через всмоктування, висмоктування, за допомогою протягу і т. ін. || тільки доконаний вид, розмовне слово Випити багато або все (звичайно про алкогольні напої). 8) Співаючи, довго тримати, протягувати звук (звичайно на верхніх нотах). 9) тільки доконаний вид, також без додатка, розмовне слово Витримати, осилити. || Виконати що-небудь, упоратися з чимсь. 10) розмовне слово Бити батогом, нагаєм, києм і т. ін., протягуючи по тілу.
техн. волочить (искусственный шёлк), выдёргивать, дёргать (вытягивать), извлекать (вытаскивать)
I = витягувати, витягти 1) (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-н. напрямку), витягувати, витягнути, про(с)тягати, про(с)тягувати, про(с)тягти, про(с)тягнути, випрямляти, випрямити, випростувати, випростовувати, випростати, випростувати 2) (ухопившись, переміщати звідки-н. щось важке / великого розміру, що зазв. торкається землі), витягувати, витягнути, виволікати, виволокти II ▶ див. бити, видовжити, виймати, виманювати, випинати, випитувати, висувати
= витягти, витягувати, витягнути 1) (звідкись) to draw out, to drag out, to pull out; (видобувати) to extract 2) (у довжину) to extend, to stretch out, to elongate 3) (примушувати дати) to force out, to extort витягати відповідь — to draw (to elicit) a reply витягати зізнання — to elicit a confession 4) тк. док. (витримати, осилити) to hold out витягти ноги — to turn up one's toes
pull
= ви́тягти, витя́гувати, ви́тягнути; см. витягувати 1) вытягивать, вытянуть; (тяжестью чего-нибудь) обтягивать, обтянуть 2) (откуда) вытаскивать, тащить, вытащить, вытягивать, вытянуть; извлекать, извлечь 3) (выбирать или находить цитаты, выписки) извлекать, извлечь 4) (устранять) удалять, удалить; (с силой) дёргать, выдёргивать, выдернуть, выдергать 5) (вынимать из-под чего-нибудь, откуда-нибудь) вытаскивать, вытащить, высвобождать, высвободить; выпрастывать, выпростать 6) (получать путём принуждения) выколачивать, выколотить 7) (наверх) встаскивать, встащить