-я́ю, -я́єш, недоконаний вид, ви́явити, -влю, -виш; мн. ви́являть; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). || Виражати, передавати почуття, стан, наміри і т. ін. певними зовнішніми ознаками, проявами. Виявити себе ким — показати, відкрити свої здібності, позитивні якості або вади в чому-небудь. 2) Розповідати про що-небудь, висловлювати щось. || Розповідаючи, зізнаючись, робити відомим що-небудь. 3) Шукаючи, знаходити. || Викривати кого-, що-небудь. || Перевіривши що-небудь, установлювати якийсь факт.
выражать (обнаруживать), обнаруживать
I = виявити 1) (про почуття, стан, наміри тощо — робити явним, помітним), проявляти, проявити, показувати, показати, підкреслювати, підкреслити, розкривати, розкрити, виказувати, виказати, видавати, видати, маніфестувати, являти, явити 2) (бачити в комусь / чомусь що-н., раніше не помічене), помічати, помітити, у[в]становлювати, у[в]становити, знаходити, знайти, відкривати, відкрити, підмічати, підмітити II ▶ див. викривати, виражати, висловлювати, відкривати
= виявити 1) (показувати) to show, to manifest, to display, to make apparent виявляти ініціативу — to show initiative, to take the initiative, to take the lead виявляти небажання — to hang back виявляти нерішучість — to vacillate, to hesitate виявляти радість — to manifest joy виявляти силу — to display strength 2) (розкривати) to reveal, to uncover, to bring to light виявляти себе — to reveal oneself 3) (знаходити, установлювати) to discover, to detect, to find out; (викривати) to expose, to unmask виявляти дефект — to bring out defect виявляти й усувати — to debug виявляти пошкодження — to detect fault виявляти причину — to established the reason виявляти факт — to elicit a fact
manifest, detect, disclose, discover, display, elicit, exert, exhibit, find, locate, reveal, (щось внаслідок перевірки) screen out, show, spot, trace, uncover
= ви́явити 1) проявлять, проявить; (делать явным) обнаруживать, обнаружить, выявлять, выявить, выказывать, выказать; показывать, показать, обозначать, обозначить; оказывать, оказать, являть, явить виявляти здібності, успіхи, мужність — проявлять, проявить (обнаруживать, обнаружить, выявлять, выявить, выказывать, выказать) способности, успехи, мужество; оказывать, оказать способности, успехи, мужество виявляти себе — проявлять, проявить себя; оказываться, оказаться 2) (передавать каким-нибудь внешним способом, знаками) выражать, выразить; (готовность, согласие, желание) изъявлять, изъявить виявляти бажання, згоду — выражать, выразить желание, согласие; (высказывать) изъявлять, изъявить желание, согласие виявляти що чим — (передавать в чём, посредством чего) выражать, выразить что чем; облекать, облечь что во что 3) (открывать что, делать видимым, приводить в известность) обнаруживать, обнаружить, выявлять, выявить; (перен.) раскрывать, раскрыть, вскрывать, вскрыть, обнажать, обнажить; (только несоверш.: служить свидетельством, показателем) обличать, изобличать 4) перен. разоблачать, разоблачить, выявлять, выявить; уличать, уличить