(улуча́ти), -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, влу́чити (улу́чити), -чу, -чиш, доконаний вид 1) у кого – що.Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; попадати. || розмовне слово Бити когось чим-небудь; ударяти. 2) тільки доконаний вид, переносне значення Вибрати найбільш слушний момент для здійснення чогось. 3) переносне значення, розмовне слово Досягати мети.
див. улучити
= влучити (в мішень) to hit, to strike
score
= влу́чити (кого, що и в кого, в що) попадать, попасть (в кого, во что); (наносить удар кому-нибудь, чему-нибудь) поражать, поразить (кого, что) не влучати (чим) — не попадать, не попасть (чем); (бросая) пробрасывать, пробросить (что)