I (упада́ти), -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, впа́сти (упа́сти), впаду́, впаде́ш, доконаний вид 1) перев. недоконаний вид Вливатися, втікати в річку, море, озеро тощо. || розмовне слово, рідко. Пролягати, вести кудись, у щось (про дорогу і т. ін.). || застаріле Потрапляти в певні обставини. || розмовне слово, рідко. Вбігати, проникати, потрапляти куди-небудь. Впадати (впасти) в око кому — а) привертати чию-небудь увагу; б) (перев. док.) подобатися комусь. 2) перев. доконаний вид Ввалюватися, западати всередину (про очі, щоки і т. ін.). 3) у що, переносне значення Набувати певного стану. || Схилятися до чогось неправильного в поглядах, у поведінці. Впадати в гріх. Впадати в істерику. II див. упадати.
I = впасти 1) тк. недок. (про ріку) to fall (into), to flow (into), to disgorge (into), to discharge (into) 2) (в якийсь стан) to fall (into), to lapse (into), to sink (into) впадати в дитинство — to sink into dotage, to become senile впадати в крайнощі — to go/run to extremes, to go/run to limits впадати в немилість — to fall into disgrace впадати в оману — to be deluded впадати в паніку — to become panic-stricken 3) (ввалюватися - про щоки, очі) to sink in, to become hollow 4) впадати у вічі — to be evident (obvious), to strike II = упадати