(уселя́тися), -я́юся, -я́єшся, недоконаний вид, всели́тися (усели́тися), вселю́ся, все́лишся, доконаний вид 1) без додатка і куди, у що. Займати приміщення (квартиру, будинок тощо); оселятися. 2) у кого, переносне значення Опановувати кого-небудь (про почуття, думки тощо).
див. уселятися
= вселитися to settle, to move (into); to take up one's abode (in); to install oneself (in)
I вселяться, вселиться II страд. з., несоверш. вселяться; внушаться